Історія Бесідського НВК

У Бесідці дорадянського періоду існувала церковнопарафіяльна школа.
Вона була заснована в 1860р. настоятелем місцевого Свято-Михайлівського
храму священиком о.Лукою Феодосійовичем Тучапським. Засновник школи
був досвідченим наставником – служив у с. Бесідці понад 40 років
( з 1848 по 1890 р.) і з цих чотирьох десятиліть 30 літ він керував місцевою
церковнопарафіяльною школою.
Спочатку керована о.Лукою школа перебувала в одній з громадських будівель.
Згодом, наприкінці ХІХст. миряни під керівництвом священика спорудили
окремий будинок для шкільних занять. Крім того, миряни зібралися на
гомінкий сільський схід і постановили щороку надавати школі фінансову
підтримку, котра коливалася від 70 до 100 крб.
Число учнів в школі було нестабільним. Наприклад, станом на 1863 р. в
однокласній школі с. Бесідки навчалося 35 першокласників та 5
першокласниць. У 1872 р. їх було вже відповідно 40 та 15.
У 1890 р. о. Луки, за якого школа становилася як установа, не стало і на його
місце було призначено нового священика – о. Стефана Симеоновича
Забродського. Він був кращим студентом Київської духовної семінарії випуску
1890 р. За його наставництва школа сягнула вершин свого розвитку.
Статистичні дані свідчать, що станом на 1900 р. в церковнопарафіяльній школі
с. Бесідки навчалося 150 хлопчики та 25 дівчаток. Це при тому, що в школі був
лише один клас – перший. В школі з’явилася нова споруда, стало стабільним
матеріальне утримання.
З 1905р. парафією та приходською школою став завідувати наступний
священик – о. Єразм Іоаннович Жолудь. Він керував школою лише 5 років.
Останнім дореволюційним наставником школи був о. Дмитрій Павлович
Правосудович, котрий прибув до села в 1910 р. і служив у Михайлівській церкві
с.Бесідки до радянських часів. Новий пастир мав досвід педагогічної діяльності,
оскільки до прийняття сану він певний час працював вчителем на Черкащині.
За його наставництва школу утримувала вже не лише громада, але й державний
бюджет, з котрого щороку надавалося школі с. Бесідки по 780 крб. Станом на
1915 р. в школі навчалося 122 хлопчики та 38 дівчаток.

20 - 30 - ті роки ХХ ст.Після буремних років громадянської війни в селі почала діяти чотирикласна початкова школа, доступ до якої отримали діти всіх прошарків населення. Навчання проводилося в старому приміщенні приходської школи та колишній хаті священника (фото 1)./Files/images/Хата.JPGФото1. Школа початку ХХ століття

Першим директором цієї школи став Осадчий Тимофан Панасович, який працював на цій посаді майже двадцять років.
Важко переживало село голодні та складні 30-ті роки. Змінювалися приміщення ,змінювалися вчителі, а школа діяла і випускала у світ своїх учнів.
Директором на той час (1930-1935 рр.) був Надобенко Іван Архипович, який зробив багато добрих справ для сільської громади.
Вдячні нащадки в теперішній час назвали одну з вулиць села іменем колишнього директора.
З 1933 року в селі була започаткована семирічна школа. Додаткове
приміщення для школи було на місці сучасної колгоспної комори.
З 1935 р. по 1940 р. директором школи був Савіцький Ілля Євменович,
вчитель історії, завучем працював Вернигора Василь Степанович, вчитель
української мови та літератури. В цей час старшим вожатим , вчителем
малювання і креслення був Рябокінь Митрофан Левкович.
В 1940 р. всіх трьох було мобілізовано в ряди Червоної Армії на фінську
війну.

40-і роки ХХ ст.Під час Великої Вітчизняної війни навчання в школі було призупинено.
У січні 1944 року Бесідку було звільнено від німецьких окупантів.З вересня було відновлено заняття для сільської дітвори. Навчально-виховний процес знову очолив Надобенко Іван Архипович.
Основу вчительського колективу вересня 1944 року склали молоді випускниці учительських курсів: Поночовна Ганна Семенівна, Іванчук Килина Спиридонівна, Громадська Єва Федотівна (додаток 1) , Чуприна Ганна Максимівна (додаток 2), Швець Явдокія Степанівна.
Після закінчення бойових дій в школу повернулися вчителі-фронтовики.
У 1945 році у школу прийшов Гарнага Василь Степанович, який працював на посаді директора до 1961 року (додаток 3).
У 1949 році вчителем військової підготовки та фізкультури став Снігур Василь Іванович, випускник Бесідської школи 1937 року, фронтовик. Майже сорок років віддав він дітям, ставши для них наставником та другом/Files/images/storya/вчителі 46 року.jpg
(додаток 4).


Фото 2. Педагогічний колектив 1949 року

В післявоєнний період до школи пішло багато учнів, які через воєнне лихоліття не мали змоги навчатися. Тоді було по кілька паралельних класів, навчання проходило у дві зміни у пристосованих приміщеннях.
Важкий то був час. Часто голодні, ділячи одні чоботи на двох, діти йшли навчатися...

50- 60-і роки ХХ ст.

Час ішов вперед. Росло та розбудовувалося село. Зростала і кількість дітей шкільного віку. Значно розширився і вчительський коллектив(фото 3).

/Files/images/storya/педколектив 52-53 рр.JPG

Фото 3. Педагогічний колектив 1953 року.

Серед молодого поповнення був і вчитель математики Ляшко Іван Іванович, який працював в школі з 1949 по 1951 рік. В подальшому він став видатним вченим-кібернетиком (додаток 5).

Знаменною віхою в історії Бесідської школи став 1956 рік. В цьому році Бесідська семилітка стала середньою школою. Її першими випускниками стали 26 учнів (фото4).

/Files/images/storya/випуск 56 загальна.jpg
Фото4. Перший випуск Бесідської середньої школи

А в наступному, 1957 році, вже 56 учнів здобули середню освіту. На цей час у школі було по 3-4 паралельні класи. А загальна чисельність школярів наближалася до 800.
Історію творять особистості.
В кінці 50-х - на початку 60-х років в Бесідській школі почали свій трудовий шлях Нечай Олена Василівна, Задорожна Марія Григорівна, Сердюк Раїса Йосипівна, Овчарук Ніна Яківна, Коломієць Ніна Кирилівна, Брилко Надія Мефодіївна, Лазаренко Ліда Павлівна, Стеценко Катерина Василівна , Пастушенко Ганна Іванівна та інші.
Для декількох поколінь бесідчан школа асоціювалася з іменем завуча Рябоконя Петра Васильовича , який прийшов у школу у 1957 році, і з 1959 року тридцять років, день у день, контролював навчальний процес. Для багатьох молодих вчителів він став надійною опорою, старшим товаришем, порадником і наставником .Для учнів він був принциповим та вимогливим вчителем фізики.
А за все у школі відповідає директор.
З 1961 року керівником Бесідської середньої школи став Гнипа Петро Андрійович.
Сімнадцять років очолював він педагогічний колектив і залишив помітний слід в історії школи та села.

/Files/images/Гнипа.jpg

Фото 5. Гнипа П.А. на лінійці (1967 рік).

70-і – 80-і роки ХХ ст.На початку 70-х років ХХ століття в Радянському Союзі завершувався перехід до обов’язкової середньої освіти. Сільські школи ставали політехнічними трудовими навчальними закладами, де навчання в класах поєднувалося із оволодінням практичними навичками з основ сільськогосподарських професій.
Не стояла осторонь і Бесідська школа. Але виконанню поставлених завдань перешкоджала і застаріла матеріальна база, і перевантаженість кабінетів, і навчання у дві зміни.
Тому було прийнято рішення про будівництво нового типового приміщення школи в центрі села. Будівельні роботи почалися в 1972 році і тривали чотири роки.
Останніми випускниками «Старої школи», яка вірою і правдою служила своїм учням протягом багатьох років і випустила у дорослий світ біля двох тисяч чоловік, стали випускники 1976 року(фото 6).

Фото 6 . Випускники 1976 року

Закінчувався серпень 1976 року. Перший дзвоник для бесідських школярів звучав особливо дзвінко та урочисто. Він сповіщав про дуже важливу подію в селі Бесідка – працювати починала вона двоповерхова сучасна школо на 560 місць.
Радості школярам не було меж . Довгі коридори, просторі кабінети, світле поміщення.
Разом із школою в той період свій трудовий шлях розпочинали Бауліна Ольга Андріївна, Баулін Микола Миколайович, Сірий Іван Данилович, Южакова Тетяна Пилипівна, Мусієнко Василь Васильович, Турченко Галина Яківна, Даценко Людмила Андріївна, Ященко Валентина Михайлівна, Кулик Зінаїда Іванівна та інші.
Швидко минув 1976-1977 навчальний рік. Школярі обживались на новому місті, приводили в порядок прилеглу територію, садили дерева, розбивали клумби(фото 7).

/Files/images/наближались2.jpg

Фото 7. Посадка дерев біля школи (1977 рік)

.Наближалося свято Останього Дзвоника. Це свято особливе в шкільному житті. Найбільш трепетно готувалися до нього десятикласники. Готувалася до нього перший раз і школа.
Першими ластівками, які вилетіли в самостійне життя з нового гнізда, стали юні, сповнені надій і сподівань, випускники 1977 року.

Фото 8. Випускники 1977 року

/Files/images/storya/випуск 1977 року.JPG


В 1978 році школу очолив молодий випускник педагогічного інституту, історик за фахом, Тропотяга Віктор Іванович.
Спокійний, розсудливий, амбітний, проходячи на ходу школу роботи з людьми, навчаючись сам та навчаючи інших, він керував учнівським та педагогічним колективом до 1986 року.
Його вимогливість, нетерпимість до порушників дисципліни, пам’ятають багато його колишніх учнів.
Протягом 80-х років в Бесідській школі почали працювати: Заполочна Світлана Олексіївна, Коберник Наталія Миколаївна, Лупан Тетяна Петрівна, Мельник Ольга Пилипівна, Кожух Надія Петрівна, Снігур Ольга Василівна, Забудько Микола Володимирович, Бойчук Таміла Миколаївна, Дяченко Наталія Миколаївна,Позняк Надія Іванівна, Кандур Лідія Ярославівна, Нестеренко Ольга Миколаївна, Риндюк Володимир Олександрович, Сарабеєва Марія Орленівна, Залєвська Надія Павлівна, Данилишин Петро Іванович, Нечай Наталія Василівна, Олійник Віталіна Миколаївна , Осадча Ліда Іванівна, Поліщук Анатолій Миколайович та інші.
В 1988-87 навчальному році керівником школи був Паламарчук Василь Михайлович.Один навчальний рік, але слід в історії школи залишився .
З 1988 по 1992 рік посаду директора школи займав Забудько Микола Володимирович. При ньому в школі повністю змінився внутрішній інтер’єр.
Для 80-х років ХХ століття були характерними: активна діяльність піонерської організації імені Зої Космодем’янської, шефська допомога колгоспу імені Леніна, концерти художньої самодіяльності учнів та вчителів, екскурсії по визначних місцях Радянського Союзу, незабутні дні трудового табору «Черкас», патріотична робота гуртка «Пошук», результативна спортивно-масова робота, перехід на навчання з 6-річного віку.

90- і роки ХХ ст.Це був складний період в державотворенні, економіці, освітній галузі молодої незалежної України. Сповна відчули на собі труднощі перехідного періоду вчителі та учні 90-х.
Але, незважаючи на проблеми, оновлений педагогічний колектив Бесідської школи продовжував виконувати поставлені перед ними завдання.
Відбулися кадрові зміни і в адміністрації школи.
З 1989 року посаду заступника директора з навчально-виховної роботи зайняв Баулін Микола Миколайович. А 1992 року на чолі колективу знову став Тропотяга Віктор Іванович і наполегливо працював до 2000 року.
В цей період трудову діяльність розпочали: Чорна Алла Олександрівна, Кандур Тетяна Миколаївна, Стеценко Олександр Степанович, Скиба Зоя Михайлівна, Даценко Алла Василівна, Рой Міла Романівна та інші.



Фото 8. Вчителі Бесідської школи (1993 рік)

В 1996 році змінився статус школи. Вона стала загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів і повністю перейшла на 11-річний термін навчання.
До особливостей навчально-виховного процесу того часу можна віднести: піднесення національно-патріотичного виховання, організацію та проведення військово-польових зборів, відновлення туристсько-краєзнавчої роботи, першу державну атестацію школи (1998 рік).
Так в повсякденних клопотах закінчувалося для Бесідської школи ХХ століття...
Початок ХХІ століття
У ХХІ століття Бесідська школа вступила у статусі навчально-виховного об’єднання (загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дитячий садок), який вона отримала у 2000 році.
Директором Бесідського НВО було призначено Стеценка Олександра Степановича. Заступником директора з виховної роботи – Стеценко Віталіну Миколаївну.
Вихователями в дитячому садку стали Плахотнюк Ніна Миколаївна та Коломієць Валентина Василівна, помічником вихователя – Махаринська Валентина Михайлівна.
У січні 2001 року у навчальному закладі з’явився власний герб (автор – Совенко В.А.).

У 2012 році навчальний заклад став навчально-виховним комплексом у складі загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів та дитячого садка.

Фото 9. Педагогічний колектив Бесідського НВО (2008 рік) Основні напрями роботи цього періоду:

• Облаштування приміщення для дитячого садка (2000)

• Створення технологічного класу по вивченню швейної справи (2001)

• Початок традиційних Зустрічей Випусників школи (2001)

• Розпочав роботу видавничий центр «Шанс» (2001)

• Відкриття першого в системі освіти Ставищенщини шкільного музею освіти (2002)

• Початок комп’ютеризації навчального закладу (2002)

• Створення кабінету виховної роботи (2003)

• Встановлення сучасного комп’ютерного класу (2004)

• Започаткування спортивних турнірів на кубок Пам’яті Снігура В.І. (2005)

• Організація якісних ремонтів та поповнення дидактичними матеріалами навчальних кабінетів (2006)

• За результатами огляду-конкурсу математичний кабінет Бесідського НВО визнано кращим кабінетом математики Ставищенщини (2007)

• Початок роботи шкільної хореографічної студії (2007)

• Створення опорного кабінету початкового навчання Ставищенського району (2008)

• Заснування Бесідського козацького куреня (2008)

• Початок роботи медичного кабінету та кабінету практичної психології (2008-2009)

• Перший випуск шкільної газети «Горизонт» (2009)

• Облаштування нового гімнастичного залу (2010)

• Встановлення партнерських зв’язків з спортивним клубом «Бригантина» м.Київ (2010)

• Започаткування Дня української вишитої сорочки (2011)

• Участь шкільного хореографічного колективу «Зорецвіт» у ХІV Всеукраїнському фестивалі сучасного танцю«Ритми часу – 2011,2012,2013,2015» у Львові та Всеукраїнському фестивалі "Квітка надій-2013,2014" у Києві.

-Оновлення експозицій Музею 6 танкової армії (2014)

-Отримання статусу районної опорної школи з початкової військової підготовки (2015)


Сучасна Бесідська школа (станом на 2016 рік) має 14 навчальних кабінетів, три майстерні, спортзал, бібліотеку. Постійно поповнюється матеріальна база. Вчителі та учні є активними учасниками районних творчих конкурсів, олімпіадах, спортивних змагань, мистецьких фестивалів і т.д. Заклад працює за власною системою розвитку «Динамічна система – 1,2,3».
За рейтингом відділу освіти Бесідський НВК з 2003 року входить до п’ятірки кращих навчальних закладів Ставищенського району.

Додаток 1.

Громадська
Єва Федотівна
(1922 – 1989)

Народилася в 1922 році
в селі Бесідка
Ставищенського району
Київської області
в родині селянина- хлібороба

В 1930 році пішла навчатися в перший клас Бесідської семирічки, яку закінчила в 1937 р.
З 1937 по 1940 роки навчалася в Розкішнянській середній школі.
В 1940 р. вступили на Київські річні педкурси підготовки викладачів російської мови та літератури в 5 – 7 класах.
В 1944 році призначена на посаду викладача російської мови та літератури в Бесідську школу.
З 1946 по 1951 роки навчалася в Київському Державному Учительському Інституті /заочний відділ/ по спеціальності «російська мова та література» .
В 1978 році закінчила трудову діяльність в зв’язку з виходом на пенсію. Педагогічний стаж – 34 роки.

Додаток 2.
Чуприна
Ганна Максимівна
(1912 – 1993)
Народилася в селі Бесідка
Ставищенського району
Київської області
12 серпня 1912 року

В 1932 році закінчила Дубчанський птахівничий технікум по спеціальності «технік-птахівник».
З 1932 по 1934 рік працювала в початковій школі села Вільшанка Жашківського району Черкаської області.
З 1934 по 1937 рік – вчитель початкових класів села Сорокотяги Жашківського району.
З 1937 по 1941 рік – вчитель у селі Красилівка Ставищенського району.
В 1944 році призначена на посаду вчителя у Бесідську семирічну школу.
В 1949 році закінчила Київський Державний Учительський інститут (заочне відділення).
До 1985 року (вихід на пенсію) працювала вчителем біології та трудового навчання Бесідської середньої школи. Педагогічний стаж – 50 років.
Відмінник народної освіти УРСР (1974 р.)
Неодноразово нагороджена грамотами, ювілейними медалями.

Додаток 3.

Гарнага
Василь Степанович
( 1914 – 1993)

Народився 5 березня 1914 р.
в с. Бесідка.

В 1930 році закінчив
семирічну школу в с.Станіславчик.
В 1931 році закінчив річні курси
учителів і екстерном здав іспити
за педшколу м. Біла Церква.
З 1936 по 1938 р. навчався в
Житомирському учительському
інституті на географічному
факультеті.
1941 – 1945р. – участь у Великій
Вітчизняній війні.

Трудовий шлях:
1931 – 1932 – завідувач Покровської початкової школи в Одеській області.
1933 – 1935 – викладач історії Янишівської середньої школи Ставищенського району.
1935 – 1937 – директор Василиської семирічної школи.
1937 – 1939 – директор Журавлиської семирічної школи.
1939 – 1945 – служба в Радянській Армії.
1945 – 1961 - директор Бесідської школи.
1961 – 1970 – директор Розумницької восьмирічної школи.
1970 – 1974 – директор Олександрівської школи Жашківського району.
1974 - вихід на заслужений відпочинок.


Додаток 4. Снігур Василь Іванович
(1922 – 2005)

Народився 8 листопада 1922 року в селі Бесідка
Ставищенського району Київської області


В 1930 році юний Василь пішов до місцевої школи, після закінчення якої працював у місцевому колгоспі.
У 1940 році поїхав у столицю, де працював на будівництві Дарницького комбінату.
В 1941 році, коли розпочалася війна, був направлений у військове піхотне училище. 30 травня 1942 року молодший лейтенант Снігур В.І. потрапив на фронт.
В кровопролитних боях за оборону Сталінграда Василя Івановича було нагороджено медаллю «За відвагу». Потім були роки війни, ще бойові нагороди, в тому числі і орден Червоної Зірки.
Після війни демобілізувався з армії і в квітні 1946 року пішов працювати вчителем військової підготовки в село Гейсиху. З 1 вересня цього ж року його переводять в Розкішнянську середню школу.
Працював і вчився на учительських курсах у Білій Церкві.
У 1949 році прийшов учителювати в Бесідку.
Аж до 1986 року трудився Снігур В.І. у Бесідській школі на посаді вчителя фізкультури та військової підготовки. Більше 40 років сягнув педагогічний стаж вчителя.
Батьківщина не забувала свого захисника і нагородила орденом Богдана Хмельницюкого ІІ ступеня(2002).
В лютому 2005 року Василя Івановича не стало. І доки існуватиме світ та триватиме життя, пам'ять про цю людину житиме в серцях його рідних, колег, колишніх учнів.

Додаток 5.



Ляшко
Іван Іванович
(1922 – 2008)

Народився 9 вересня 1922 року в
с.Мацківці Лубенського району
Полтавської області


1940 – 1948 р. Служба в лавах Військово–Морського Флоту СРСР,
учасник Великої Вітчизняної війни
1948 –1949р. Навчання на фізико-математичному факультеті
Київського учительського інституту
1949 – 1951 р. Учитель математики Бесідської семирічної
школи Ставищенського району Київської області,
секретар партійної організації місцевого колгоспу
1951 – 1952 р. Інспектор Ставищенського районного відділу
народної освіти Київської області
1952 р. Закінчив Київський державний педагогічний
інститут ім. А. М. Горького
1952 – 1955 р. Аспірант Київського держуніверситету
імені Т. Г. Шевченка

1969р. Завідуючий кафедрою прикладної математики КДУ
Перший декан факультету кібернетики КДУ
Член –кореспондент АН УРСР
1973р. Академік АН УРСР
1977р. Проректор по науковій праці КДУ
1981 р. Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора
1989 р. Двічі лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки
2002 р. Нагороджений Почесною Грамотою Верховної Ради України
2004 р. Нагороджений «Орденом князя Ярослава Мудрого» V ступеня

Додаток 6.

Історична довідка про розвиток швейної справи у Бесідській школі

Вивчення швейної справи у Бесідській школі бере початок з далеких 50-х років ХХ століття, коли на базі 9 –х класів було організовано два напрямки вивчення трудового навчання: хлопці вивчали сільськогосподарську техніку, а дівчата почали оволодівати навичками роботи з тканинами.
Вчителем трудового навчання у дівчат в той час була Паламарчук Віра Микитівна.
Цей період тривав декілька років, поки була можливість поділу класів на групи.
Знову швейна справа відновилася у 80 –х роках ХХ століття, коли у школі було створено кабінет обслуговуючої праці, одним з напрямків якого було навчання дівчат роботі на швейних машинках. Навчальний процес очолила Сарабеєва Марія Арленівна.
Також у цей період у селі Бесідка було відкрито філіал Київської швейної фабрики «Україна» і на базі школи були організовані курси по підготовці швей з числа жителів села. А випусниці 10 –х класів направлялася на цільове навчання у ПТУ №12 м. Біла Церква.
Роботу філіалу у кінці 90 –х років зупинив процес реформування аграрного сектору економіки, коли колгоспи були реорганізовані у інші форми господарювання на базі приватної власності.
Маючи таку базу, та згідно Угоди про співробітницю між Бесідським НВО і коледжем сервісу та дизайну м. Біла Церква ( колишнє ПТУ № 12), у 2001 році було створено технологічний клас швейної справи, який діє і по нинішний час.
Викладачами спецкурсів працюють Бало Світлана Василівна та Середа Ніна Дмитрівна. Виробниче навчання веде Дем’яненко Валентина Миколаївна.
За період роботи технологічного класу свідоцтва швеї ІІ – ІV розрядів отримало біля 70 випусників школи.

Додаток 7. Козацький загінУ 2008 році, з нагоди святкування 280-річниці з дня заснування села, було утворено Бесідський козацький курінь. Засновниками виступила громада села Бесідка та Українське Верховне Козацтво. Окремою частиною куреня став учнівський козацький загін, до лав якого було прийнято 18 юних козачат.
Козацькі чини отримали голова села Мусієнко В.В. та вчитель Поліщук А.М., який став курінним отаманом.
На святі були присутні Верховний Отаман «Українського Верховного Козацтва» Павловський В. та уродженка села Бесідка, отаман зв’язків з громадськістю Міжнародного об’єднання «Козацтво України» Нагорна Т.Ф.
Громада села отримала в подарунок ікону Архистратига Михаїла, а козацький загін – ікону «Матір Божа Покрова», освячені у Свято-Михайлівському Соборі міста Києва.
У 2009 році козацький загін Бесідського НВО взяв участь у святкуванні річниці заснування Першої Козацької держави. Свято проходило на столичній Софіївській площі.

В планах роботи загону:- вивчення історії козацтва та місцевих традицій;
- участь у патріотичних заходах;
- екскурсії по рідному краю;
- допомога ветеранам;
- екологічні експедиції та інш.

Додаток 8. Керівники Бесідської школи

1860 – 1890 - отець Лука Феодосійович Тучапський
1890 – 1905 - отець Стефан Симеонович Забродський
1905 – 1910 - отець Єразм Іоаннович Жолудь
1910 – 1917 - отець Дмитрій Павлович Правосудович
1918 – 1930 - Осадчий Тимофан Панасович
1930 – 1935 – Надобенко Іван Архипович
1935 – 1940 - Савіцький Ілля Євменович
1941 – 1945 - Надобенко Іван Архипович
1945 – 1961 – Гарнага Василь Степанович
1961 – 1978 – Гнипа Петро Андрійович
1978 – 1986 – Тропотяга Віктор Іванович
1986 – 1987 – Паламарчук Василь Михайлович
1987 – 1992 – Забудько Микола Володимирович
1992 – 2000 - Тропотяга Віктор Іванович
З 2000 року - Стеценко Олександр Степанович

Додаток 9. Етапи розвитку Бесідської школи

1860 – 1905 – церковно-парафіяльна школа
1905 – 1917 – церковно-приходська школа
1918 – 1933 – чотирикласна початкова школа
1933 – 1956 – семирічна школа
1956 – 1996 – середня (десятирічна) школа
1996 – 2000 – загальноосвітня школа І- ІІІ ступенів
2000 – 2012 - навчально-виховне об’єднання
(школа І-ІІІ ступенів – дитячий садок)

З 2012 року - навчально-виховний комплекс "загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дитячий садок"

Додаток 10. Історичний гурток «Пошук».

У 1976 році в школу прийшов молодий вчитель історії Сірий Іван Данилович. Він організував та спрямував роботу історичного гуртка «Пошук» на збір матеріалів про 6 танкову армію, яка формувалася в роки війни на території Ставищенського району, а штаб розміщався в селі Бесідка.
На основі зібраних матеріалів в кінці 70-х років ХХ століття було відкрито шкільний музей 6 танкової армії, організовано роботу екскурсоводної групи, велося листування з колишніми воїнами-танкістами та літопис бойового шляху гвардійців.
В 1980 році, на честь 35-річчя Перемоги, в село завітало біля 600 ветеранів. Було відкрито дві меморіальні дошки на стіні школи.
Ще раз ветеранів зустрічала Бесідка у 1984 році. Відзначали 40-річчя формування 6 гвардійської танкової армії. Активним учасником цих подій був і Сірий І.Д.

Так в повсякденних клопотах закінчувалося для Бесідської школи ХХ століття...
Кiлькiсть переглядiв: 199

Коментарi